Бажаю усім гарно відсвяткувати воскресіння Христове!!! Смачно поїсти пасочки, шинки і ковбасочки, писанок і крашанок. Гарно поспівати гаївок. 

Усім усім всього най най кращого.

Ми Вас вітаєм з Новим Роком
Хай він почнеться смілим кроком,
Діяльність Ваша про цвіте,
Рахунок в банку підросте.
І в справах Ваших буде згода.
А в особистому житті
Бажаємо радості і долі,
Любові, статків у сім'ї
Та щастя, щоб було доволі.

Недавно почув гарну причту мораль її була така "Хто на що надіється той те отримує" Отож надіймось тільки на хороше і   обов'язково отримаємо це усе в новому році. 

18 листопада 2007 року Генеральна Асамблея Об’єднаних Націй уперше прийняла історичну Резолюцію про всесвітній мораторій на смертну кару. Це стало проривом правової думки й світових орієнтирів. Вперше суттєва більшість країн ствердила, що смертна кара й шлях до її заборони є важливим питанням поваги прав людини, а не внутрішнім питанням юрисдикції окремих держав. Прискорення процесу відміни смертної кари в останні десять років вражає. Це стало можливим завдяки оновленій ролі громадянських суспільств, у співпраці з державами та міжнародними організаціями. Слід відзначити, що, хоча смертна кара в розумінні великої кількості людей сприймається як тягар минулого, шлях до повної її заборони вимагає більш широкої громадської згоди.

Саме тому народилася ініціатива Спільноти Святого Егідія (www.santegidio.org) – міжнародний День «Міста за життя – міста проти смертної кари», що відзначається кожного року 30 листопада. У цей день у 1786 р. вперше відмінено смертну кару, це сталося у Великому Князівстві Тосканському. Ініціатива розвивається завдяки зусиллям рухів і асоціацій, що ведуть боротьбу за відміну смертної кари разом зі Спільнотою Святого Егідія та адміністрацією міст. З 2002 року вже більше 1000 міст, серед них понад 50 столиць, навіть у країнах, де зберігається смертна кара, приєдналися до Акції, що є важливою можливістю залучити державні інституції до побудови системи, що поважає життя. Кожне місто, що приєднується до Дня проти смертної кари, «надає» важливу пам’ятку міста, яка освітлюється в особливий спосіб, а також проводяться заходи, пов’язані з темою боротьби зі смертною карою.

У минулому році, вперше в Україні, адміністрація міста м. Львова вирішила приєднатися до такої ініціативи. Таким чином в столиці Галичини була освічена каплиця Боїмів у центрі міста, у присутності правозахисниці Тамари Чикунової та представника італійської Спільноти Святого Егідія Алессандро Салаконе.

Цього року з ініціативи Спільноти Святого Егідія, за сприяння виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради м. Івано-Франківськ приєднається до цієї міжнародної акції, освітивши Івано-Франківський обласний художній музей. Захід буде проведено 27 листопада 2011 р. Б. о 18.00 год. на площі Андрея Шептицького біля художнього музею.

Відтак Івано-Франківськ стане другим українським обласним центром на передньому фланзі боротьби зі смертною карою у світі. Упевнені, що проведення такого заходу в нашому місті представить його мешканців як високоморальних, гуманістичних та не байдужих до чужого горя людей.

Допоможіть маленькому Артемкові!!!

Доброго дня, шановний Друже!

         Ніколи в житті не думалось, що прийдеться просити в когось грошей, але так сталось, що проблема, яка виникла в сім’ї, вирішена власними силами бути не може.

         Нашому Артемкові, якому виповнилось 3,5 місяці, встановили страшний діагноз, згідно якого терміново потрібно повести пересадку печінки. Для того, щоб виконати таку операцію за кордоном необхідно сплатити близько 150 тис. євро. Нажаль, родина не має таких коштів і просить допомогти Вас чим зможете.

Життя почалось не так як треба,

Хвороба вп’ялась в мале дитя,

Звернутись до людей з’явилась потреба,

Щоб у Артемка було майбуття.

 

Молю, благаю, прошу на колінах Бога,

Щоб Він здоров’я й милості послав,

І Ваша теж для нас потрібна допомога,

Щоб наш козак  на радість всім зростав.

 

Допоможіть Артемкові цей біль перемогти,

І на важкій життєвій ниві гідно стартувати,

Завчасно вдячні Вам, що зголосились допомогти,

І щоб Господь сторицею міг все Вам повертати.

Щиро вдячні за допомогу маленький Артемко, батько Василь, мама Лєна та маленький братик Сашко.

Ми проживаєм у м. Снятин Івано-Франківської області. Якщо Ви маєте бажання допомогти, то гроші прохання пересилати на рахунок:

Ощадбанк

26202000205515, філія 035

р/р 290959009

МФО 356334

Код 09356307

в гривнях

Призначення платежу: Благодійна допомога на лікування Орчик Артема Васильовича

Отримувач: Орчик Олена Анатоліївна, тел. 050-281-63-16

Не будьмо байдужі !!!

Спільнота Святого Егідія, що об’єднує християн з різних куточків світу, в Івано-Франківську зародилася в 2003 році. За цей період сформувалася група людей, які постійно та віддано провадять діяльність Спільноти, що ґрунтується на служінні людям похилого віку, бідним та бездомним, тобто тим, кому найбільше бракує безкорисливої любові та дружби. У сучасному суспільстві, переповненому людським егоїзмом, стереотипами та незчисленними тягарями сьогодення, часто не вистачає часу (чи завжди саме не вистачає?) на невеличкі жести любові до ближнього. Спільнота Св. Егідія своїм прикладом намагається показати красу християнського принципу, згідно з яким, „більше щастя – давати, ніж брати” (Дії 20, 35). Адже завжди є чим поділитися. Для тих, хто найбільше потребує, іноді достатньо кілька хвилин уваги, щирої усмішки, співчуття. Саме тому щосереди представники Спільноти Св. Егідія „відвідують” бідних людей на вулицях міста (у районі Катедрального собору та вокзалу), пригощаючи їх канапками та гарячим чаєм. Зчаста вдається допомогти з ліками, рідше – з продуктами харчування, переважно з пожертви небайдужих людей.

Один із найважливіших напрямів служіння Спільноти – дружба з людьми похилого віку та з молоддю геріатричного пансіонату м. Івано-Франківська. Сюди Спільнота навідується щонеділі, щоб розділити радість зустрічі з багатьма самотніми людьми. А влітку Спільнота традиційно організовує невеличкий пікнік у супроводі баяна, гітари, сопілки. Однак особливою традицією є щорічний Різдвяний обід для людей з геріатричного пансіонату і тих, хто живе на вулиці. Такі обіди допомагають донести до самотніх людей атмосферу та радість Різдва. Це також дає змогу показати, що вони не покинуті, що їхня дружба для когось справді є дуже важливою та потрібною. Такі обіди влаштовуються у всіх куточках світу, де існує Спільнота Св. Егідія. У 2009 році участь у Різдвяному обіді в Римі взяв Папа Бенедикт ХVI.

У цьому контексті Спільнота Св. Егідія велику увагу приділяє зустрічам зі студентами різних навчальних закладів, де періодично проводяться також фотовиставки, присвячені служінню бідним. Спільнота також намагається постійно привертати увагу до актуальних проблем у світі, таких, як голод, СНІД, расизм, антисемітизм, зневага до бездомних тощо. Зокрема, із цією метою в жовтні цього року буде організовано паломництво в Унів (уже вдруге), присвячене проблемі бідних та бездомних людей. А 30 листопада традиційно організовуються заходи (або принаймні молитва), присвячені боротьбі зі смертною карою.

Варто додати, що згадані Різдвяні обіди та інші акції проводяться завдяки пожертвам охочих допомогти (чи то матеріально, чи присутністю, чи молитвою), а таких людей за не таку вже й довгу історію діяльності Спільноти Св. Егідія в Івано-Франківську було десятки. Однак потрібно ще чимало зусиль та ресурсів, адже бідні потребують постійної допомоги. Люди з вулиці часто звертаються з проханням допомогти з продуктами харчування, із медикаментами, із теплим одягом (у холодну пору року), із виготовленням втрачених документів і навіть із проханням про влаштування в геріатричний пансіонат („будинок пристарілих”). У кожного з них своя життєва історія за плечима, але в усіх – спільна біда. Отож Спільнота запрошує всіх охочих приєднатись до цієї справи.

Координатори Спільноти Св. Егідія в м. Івано-Франківську:

о. д-н Ярослав Рохман (тел. 0677055297)

Наталя Дорогович (тел. 0677890551)

www.santegidio.org

 

 

Оригінал статті ТУТ

Христос Воскрес!!!

Вирішив згадати, як то писанки пишуться ось що вийшло )))

Описувати технологію детально не має змісту таких описів багато в неті.  Скажу тільки що використовував звичайний харчовий барвник який можна легко купити особливо перед святами.

Веселих свят!!!!

1. Бандерівців видумав німецький Генштаб. Із вдячності німцям та із ненависті до Росії, росіян і всього русского бандерівці видумали Адольфа Гітлера.
2. Перші бронежилети появились у Радянському Союзі і прикривали тіло лише ззаду. Бо бандерівці завжди стріляли в спину.
3. На Західній Україні радянські військові пересувались парами, зв`язуючись спина до спини. Це заважало ходити, але страхувало від бандерівців, які завжди стріляли в спину.
4. Бандерівців фінансували німці. Мельниківців теж фінансували німці, але через інший банк. Для відмивання бабла.
5. Бандерівці ніколи не воювали з німцями. На жаль, німці часто про це забували і воювали з бандерівцями. При цьому вони не повертались до бандерівців спинами, і відбувалась страшна різня.
6. Бандерівців активно підтримували сіоністи – люті вороги СРСР. Вони навіть прислали їм із Палестини два єврейські медичні батальйони.
7. Бандері настільки не давала спокою слава Гітлера, що він написав книгу ”Моє визвольне змагання”, де сформулював ”остаточне вирішення польского питання” у ”хрестовому поході на Волинь”.
8. Кажуть, що Бандера сидів у польському концтаборі. Це неправда. Поляки просто охороняли його від агентів НКВД, бо ненавиділи Росію.
9. Кажуть, що Бандера сидів у німецькому концтаборі. Це неправда. Він лікував хвору підшлункову у режимному санаторії СС.
10. Бандерівці завжди люто нападали на пацифікаційні команди поляків і вирізали всіх ущент. Хто не знає, пацифікації – це акції польських пацифістів по встановленню дружби з іншими народами тогочасної Польщі.
11. Бандерівці завжди діяли у лісах, а на відкриті простори виходили тільки вночі. Вони боялися сонячного світла.
12. На Західній Україні діяли загони НКВД, замасковані під бандерівців. Але їх швидко розкривали: у енкаведистів руки були по лікоть в крові, а у справжніх бандерівців – по плечі.
13. Бандеру, як і Бабая, насправді видумали москалі для того, щоб лякати ним дітей. Діти настільки в нього повірили, що вони матеріалізувались. Тільки Бабай носив галіфе, мав вуса і курив люльку.
14. Бандерівці під страхом смерті заставляли гуцулів масово виготовляти карпатські килими, які далі відправлялись Гітлеру. Із усіх килимів він найбільше любив гризти саме карпатські.
15. Поляки насправді настільки любили волиняків, що почали масово надавати їм медичну допомогу і проводити обстеження. З массового взяття аналізів крові з безіменних пальців селян почалась Волинська різня. Тупі бандерівці і досі стверджують, що її розпочали поляки.
16. Бандера був не просто карликом із великою головою і червоними очима. Він був цирковим ліліпутом із Літаючого Цирку Ріхтгоффена.
17. Бандера не був українцем. Він був іспанцем. Але старанно це приховував.
18. Шухевич не був українцем. Він був одеським євреєм, і справжнє його прізвище – Шухерович. Саме він підтримував зв”язки бандерівців із сіоністами.
19. Адольф Гітлер був Провідником Берлінського Крайового Проводу ОУН.
20. Бандерівці розмножувались укусами. Людина, покусана бандерівцем, нічим не виявляла себе до повного місяця; тоді виходила надвір, казала ”свій, до свого, по своє” і перекидалась бандерівцем в кожусі і з обрізом.
21. Таким-сяким порятунком від укусу бандерівця був тільки один варіант – укус чекіста. Люди, укушені чекістами, ставали стукачами. Уночі вони виходили в ліс і стукали по дереву морзянкою. Укушені бандерівцями стукачі просто умирали, і це давало підстави Православній Церкві(МП) їх відспівувати.
22. Бандерівські історики стверджують, що в УПА були навіть танк і літак. Це правда. Бандерівці взагалі любили красти все, що погано лежить.
23. Уніформу для УПА розробив Г’юґо Босс по особистій вказівці Розенберга.
24. Свій головний убір бандерівці називали ”мазепинкою”. Цим вони підкреслювали свою ненависть до Росії, росіян і взагалі усього русского.
25. Бандерівці не користувались власними іменами, а тільки псевдонімами. Ця кримінальна традиція легко пояснюється: усі бандерівці були злочинцями.
26. Бандерівці люто ненавиділи і жахливо вбивали польських професорів і радянських учительок. Войовниче бидло завжди агресивно ставиться до освіти.
27. Найжахливішим винаходом бандерівців була так звана ”Просвіта” – агітаційно-пропагандистські гуртки сектантського типу, що задурманювали населення і прививали їм ненависть до Росії, росіян і усього русского. Саме для їхньої діяльності бандерівці придумали НЛП, 25-й кадр, інфразвук, п’ятихвилинки ненависті і греко-католицьку церкву.
28. Бандеру називали ”провідником”, бо до війни він ходив по електричках і перевіряв пасажирські квитки. Ось такий тупий був гумор у бандерівців.
29. Заступником Шухевича був американський шпигун Волтер Кук, нащадок того самого кровожерного пірата Джеймса Кука.
30. Бандерівці люто заздрили Гітлеру, бо у того було багато зручних бункерів. Тому вони рили собі бридкі вогкі землянки, у яких кишіли черви і миші. Бо бандерівці ніколи нічого не могли зробити належним чином.
31. Найлютіші і найкровожерніші бандерівці записувались у дивізію СС ”Галичина”. У ній служило бандерівців більше, ніж усіх інших разом взятих народів СРСР у німців.
32. Насправді бандерівських дивізій було п”ять: ”Галичина”, ”Вільна Галичина”, ”Мертва Галичина”, ”Гітлерова Галичина” і ”Вільна від москалів Галичина”. Саме тому бандерівці умудрились одночасно звірствувати в різних куточках світу.
33. Червоно-чорний прапор бандерівці розшифровували як ”кров москаля на вкраїнській землиці”.
34. Символом бандерівців був тризуб. Неодмінним атрибутом всіх зборів бандерівців були поставлені вертикально вила-трійчата, на яких корчився живий росіянин.
35. По особистій вказівці Шпеєра бандерівцям постачали найсучаснішу німецьку зброю. З цього приводу Гіммлер зі Шпеєром посварився: внаслідок таких дій війська СС озброювались всяким дрантям тридцятирічної давнини.
36. Ісконно русскую ”трьохлінійку” бандерівці називали ”шестилінійкою”. Річ у тім, що пробивні характеристики зброї бандерівці визначали наступним чином: ставили у шеренгу десять росіян і стріляли в них одною кулею. ”шестилінійка” пробивала наскрізь шість росіян. А StG.44 називали ”дев”ятилінійкою”. Здогадайтесь, чому.
37. Бандерівці настільки ненавиділи все русскоє, що навіть повигадували якісь недолугі військові звання – ”ройовий”, ”кущовий”, ”пасічний”, ”хутірний”, ”провідник”. Заступник ”провідника” називався ”напівпровідником”. А Гітлера бандерівці називали ”Надпровідником”.
38. Для посвячення у бандерівці кандидат повинен був привселюдно вбити і розчленувати росіянина. І випити його кров. Кажуть, що Гітлера посвячували тридцять два рази. За його власними проханнями.
39. Бандерівці настільки ненавиділи Росію, росіян і все русскоє, що носили ”вишиванки” – перешиті ісконно русскіє косоворотки.
40. Якби бандерівців не було, їх слід було би вигадати.

Є можливітсь слухати пісні виключно рідною мовою, цікаві програми, а також збагатитись духовно отож слухайте СВОЄ РІДНЕ

http://www.dzvonyfm.if.ua/

Зніс кінь яйце, та не просте, а ... дідові  копитом!!!

Лежить дід з бабою на печі бабиної хати. Баба каже:
- Діду, дах тече!
Дід:
- Воно мені треба? Воно моє?
Баба переписала хату на діда і знову своє:
- Діду, дах тече!
Дід:
- Воно тобі треба? Воно твоє?

Сидять дід з бабою на лаві, мовчать.
Баба і каже:
— Що ти, діду, все мовчиш, розказав би що-небудь…
— Та що тобі розказувати, ти ж глуха як пень.
— Цікава історія, і що ж з ними сталося потім?

Заслали якось американці свого найхитрішого шпигуна в Україну. Іде він по українському полю замаскований далі нікуди – вишита сорочка, червоні шаровари тощо, аж бачить старенький дідусь пшеницю жне. Шпигун йому вилитою українською:
- Добридень, дідусю!!!
Дідусь підводить голову і каже у відповідь:
- Здоровенький був, американський шпійоне!
”Ну все. Капець мені!” – думає шпигун – ”Викрили. Повертаюсь в Америку на допрацювання.”
…Пройшло три роки.
Знову іде наш знайомий шпигун по знайомому полю і зустрічає знайомого дідуся…
….і з ним трапляється знайома нам історія…
Шпигун В ШОЦІ !!!… Знову Америка, знову допрацювання.
…Пройшло 10 років.
Знову поле, знову зустріч з дідусем. Знову вилитою українською шпигун каже: ”Добридень дідусю!”, не менш вилитою чує у відповідь: ”Здоровенький був, американський шпійоне!” Після чого шпигун офігівшим голосом питає:
- Дідусю, та який же я американський шпійон, коли я бравий УКРАЇНСЬКИЙ хлопець???
Дідусь у відповідь:
- Та який же ти бравий УКРАЇНСЬКИЙ хлопець, коли ти НЕГЕР ГУБАТИЙ!!!

Оце  хохма,  до  чого додумались  ...

І знову 37-й...

Забирали КаГеБісти

В 37-му в ночі.

Мабуть, кожен із нас з нетерпінням чекає, коли настане Різдво. Залунають колядки, усі радісно будуть вітатись «Христос народився!» Так, народився Месія і приніс кожному надію на краще життя.  Це свято об’єднує родини, приносить у дім радість. Та чи в кожного це свято таке радісне?

Серед нас живуть люди, які так само хочуть рідіти цьому святу, хочуть, щоб їх привітали і не забули про них. Цим людям іноді бракує простого спілкування, вони самотні. На жаль, для людей, які змушені доживати свій вік у Геріатричному пансіонаті (будинку перестарілих),не все так радісно . До них не часто ходять у гості рідні, а у декого їх зовсім немає, від багатьох відмовились взагалі. Ще гірша ситуація в людей, які не мають де жити, а отже, ночують, де вийде, іноді просто на вулиці. Їх наше суспільство чомусь відкинуло, до їхніх бід усім байдуже, мовляв, «вони самі винні». Та ніхто не знає, що саме змусило цих людей жити на вулиці, а вони теж люди, і Ісусик прийшов до всіх.

Свою діяльність Спільнота святого Егідія проводить заради таких людей. Кожної середи ми роздаємо гарячий чай і бутерброди для бездомних, щонеділі відвідуємо стареньких в геріатричному пансіонаті. Якщо комусь потрібна допомога, то, по можливості, стараємось допомогти, чим можемо. Таким чином намагаємось хоч трохи розфарбувати їхнє сіре життя.

В Івано-Франківську спільнота невелика, близько 20 осіб, переважно студенти, дехто уже працює. Канапки готуємо за власні кошти, іноді на пожертви добрих людей, які, на щастя, ще не перевелися. Таким самим чином купуємо ліки, якщо комусь необхідно, також стараємось роздобути одяг, взуття для наших друзів, які на вулиці, адже вони цього постійно потребують.

А в Різдвяний час Спільнота св. Егідія традиційно проводить Різдвяні обіди в Геріатричному пансіонаті  та з бездомними людьми. На саме Різдво ми зі спільнотою провідуємо стареньких з колядою, вертепом та подарунками.  Для них це надзвичайно радісна подія, адже  про них не забули. Вони щиро дякують за коляду, скромні подарунки.  На їхніх устах усмішка. Пізніше відбувається обід з бездомними друзями, це також для них надзвичайна подія, не завжди випадає нагода посидіти за святковим столом з кутею, пампушками та іншими святковими стравами. Під час обіду ми разом колядуємо, спілкуємось даруємо їм подарунки.

Щоб усе організувати, звісно, необхідно зібрати кошти та подарунки. З цією метою ми стараємось залучити якомога більше людей: роздаємо листівки з проханням хоч якось допомогти. Річ у тому, що  ми збираємо не тільки гроші, а й різні речі, як-от: одяг, взуття, засоби гігієни, солодощі та інше.

Отож просимо людей доброї волі відгукнутись на наш заклик і по можливості допомогти нам у цьому.

Наші контактні телефони для Івано-Франківська

050-13-27-184 (МТС) — Петро,

067-70-55-297 (Djuice) — Ярослав,

067-78-90-551 (Kyivstar) — Наталя.

Офіційний сайт: www.santegidio.org

Оприлюднені файли листування американських дипломатів на веб-сайті Wikileaks виявили досі невідомий факт щодо втручання Росії у кампанію України за міжнародне визнання Голодомору 1932-33 років геноцидом українського народу.

Детальніше ТУТ

Ось як твориться історія...

ПЕРВОКУРСНИК

1. Пуглив. Чутко реагирует на ласку и выпечку в вестибюле. Предпочитает держаться группами по 15-20 особей.

а) К студенческому билету отношение трепетное, временами переходящее в религиозный восторг. Зачетку открывают ежедневно сразу после чистки зубов, при этом в глазах возникает безудержная радость.

б) На занятия приходит за 20 - 25 минут до открытия университета, однако путают 1-ю и 2-ю неделю, поэтому все равно опаздывают.

г) Сон: нервный, неглубокий. Часто падает с кровати.

д) Речь разборчива и понятна.

е) При упоминании таких слов, как СЕССИЯ, ПРИМАТ и ФИЗКУЛЬТУРА НА ЛЫЖАХ, испытывает животный страх и ведет себя, как африканская птица страус.

2. Среда обитания: все виды библиотек и cтуденческих столовых...

3. Цель существования: любыми путями и средствами получить все
книги из списка рекомендуемой литературы.


ВТОРОКУРСНИК

1. Наглый, голодный и горластый. Реагирует только на съестное. На контакт идет из чисто корыстных побуждений. В группы объединяется редко, если объединяется, то делает это как попало.

а) Студенческий билет применяет как средство индивидуальной защиты от кондукторов, вахтеров, дворников и навязчивых милиционеров. Ясно представляют чем отличается 1-я неделя от 2-ой и опаздывают. Выбор лекций для посещения происходит случайным образом: на глазок.

б) Сон крепкий, детский с цветными с нами во весь экран с разрешением 800 х 600 в режиме True color.

в) Речь: при желании можно разобрать, но желание должно быть достаточно большим.

г) Все еще боится сессии, но регулярно пугает ей первокурсников, с интересом наблюдая, как они уподобляются африканской птице
страусу.

2. Среда обитания: поближе к пище, поэтому номера в очереди за пирожками расписывают еще на лекциях.

3. Цель существования: добыча курсовых и лабораторных у старших курсов.




ТРЕТЬЕКУРСНИК

1. Задумчив - неизбежное следствие частой игры в Doom. На провокации со съестным поддается редко, подозрителен. В случае опасности начинает дергаться указательный палец правой руки в поисках кнопки мыши.

а ) Студенческий билет часто теряется, затем находится и обмывается. По выходным и праздникам некоторые студенческие теряются по нескольку раз.

б) В институт ходит регулярно... за стипендией.

в) Сон крепкий. Спят редко. Ночами ковыряются в компьютере, где и засыпают.

г) Речь быстрая несвязная, почти неразборчива, изобилует ненормативной лексикой типа: ХАККЕР, ЮЗЕР, ЛАМЕР.

д) Страх атрофирован.

2. Среда обитания: поближе к источнику пива. Во время сессии происходит миграция в деканат, откуда сразу же начинают разда-
ваться стоны, всхлипы и истории про больных бабушек.

3. Цель существования: найти все книги из списка рекомендованной рекомендованной литературы, взятых на первом курсе и сдать их.


ЧЕТВЕРОКУРСНИК

1. Сбиваются в группы, позволяющие всем членам твердо стоять на ногах.

а) На лекции заходят случайно. Придя, оттачивают технику игры в морской бой, крестики-нолики, точки и DOOM по сети.

б) На вопрос: "Где Студенческий билет ? " - отвечают " Не знаю, не ел !".

в) Сон: Спят крепко. Храпят, чем очень огорчают преподавателей. Видят сны исключительно по специализации.

г) Речь: Общаются на равных с Тибетскими шаманами и некоторыми милиционерами.

д) Боятся забыть дату сдачи экзамена.

2. Среда обитания: рюмочная в ресторане "КОЛОБОК".

3. Основная цель - найти диплом нахаляву!


ПЯТИКУРСНИК

1. Самая высокая активность наблюдается во время сдачи экзаменов. Тогда кучность может достигать количества 1 человек.
Вопрос "Что такое лекция ? " - ставит их в тупик.

а) Сон: За 3 месяца до сдачи диплома выходит из спячки, после сдачи которого впадает в литаргический сон.

б) Речь: К концу 5-го курса в совершенстве владеют 3-4 языками программирования, в следствие чего напроч забывают русский.

в) Боятся не успеть получить белый билет до окончания университе та.

2. Среда обитания: Везде , часто и регулярно.

3. Основная цель - разобраться в халявном дипломе.

 

взято  тут

ВІТАЮ З СТУДЕНТІВ З ПРОФЕСІЙНИМ СВЯТОМ !!! А ПРОФЕСІЙНИХ СТУДЕТІВ ЩЕ БІЛЬШЕ )))

ХАЙ живе ХАЛЯВА по всі дні і повіки дяля усіх студентів, щоб вам завжди вона траплялась !!!

Багато Вам здоровя, (а саме в цей день треба мати здоровя святкувати ))) )

Потужного гульбану (нехай вибачають сусіди свято то є свято )

І щоб з ранку не боліла голова !!!

 

 

 

 

Українець під час сніданку

Українець під час сніданку (кава, круасани, хліб, масло і джем) бачить москаля, який жуючи жвачку, сідає біля нього. Наш хлопець ігнорує його, але москаль все одно першим починає розмову. Москаль:
- Вот вы, украинцы, едите хлеб полностью?
Українець:
- Звiсно.
Москаль: (після взриву великого пузиря)
- А мы нет. В России, мы только едим мякоть. Корку мы собираем в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в круассаны и затем продаем.
Москаль задоволено посмiхається, в той час коли українець мовчки далі їсть свій сніданок.
Москаль:
- Вы едите джем с хлебом?
Українець:
- Звiсно.
Москаль: (пропускаючи жвачку крiзь зуби)
- А мы нет. В России, мы едим только свежие фрукты, затем собираем кожуру, семечки и качаны в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в джем и продаем Украине.
Українець мовчки ставить чашку з кавою на стiл:
- А ви сексом займаєтеся в своїй Росiї?
Москаль посміхаючись:
- Конечно.
Укрaїнець:
- А що ви робите з презервативом після використання?
Москаль:
- Выбрасываем, конечно.
Українець:
- А ми ні . В Україні, ми збираємо їх в спеціальну скриню, розплавляємо на жуйки продаємо Росії.

Вирішив Джин потішити  комунiста, капiталiста та й хлопця зi Львова. I каже:
- Оце зараз виконаю вам по одному бажанню.
Комунiст каже:
- Я хочу усiх капiталiстiв повирiзать!
Капiталiст:
- Усiх комунiстiв повiсити!
А хлопець iз Львова питає:
- А бажання цих двох панiв будуть виконанi?
Той:
- Аякже!
Хлопець iз Львова каже:
- Тодi менi малесеньку фiлiжаночку кави…

 

Вчителька:
– Діти, хто з вас грав в азартну гру і вигравав?
Петрик:
– Ми з татом зібрали декілька етикеток з-під кави і дістали праску.
Наталочка:
– А ми збирали кришечки з-під кока-кола і дістали футболку!
Вовочка:
– А мій тато вгадав шість цифр з шести!
– І що ж він дістав?
– Сім років строгого!
– ?
– Сигналізація була нестандартна!

 

 

 

Якось натрапив на цікавий співаник січових стрільців виданий 1921 р. і першою піснею був гімн України ще в тій редакції в якій його співали ще в ті далекі часи і на фоні подій, що розвиваються я думаю, що буде актуально його згадати. Можливо його слова розбудять в нас справжніх УКРАЇНЦІВ.

Подаю гімн без змін з оригінальним правописом того часу.

Наш народний гимн.

 

­Ще не вмерла Україна,

Ні слава, ні воля,

Ще нам, браття молодії,

Усміхнеться доля.

­Згинуть наші вороженьки,

Як роса на сонці.

Запануєм і ми браття

В нашій сторононці.

­Душу тіло ми положим

За нашу свободу,

І покажем, що ми браття

З козацького роду.

­Та як станем разом, браття,

Від Сяну до Дону,

В своїм краю панувати

Не дамо нікому.

­Чорне море щ,е всміхнеться,

Дніпро ще зрадіє,

Ще над Галич, Буковину

Доленька наспіє.

Душу тіло . . .

Сильна воля, праця щира

Ще свого докаже,

В Україні ще ся волі

Пісонька розляже.

­За Карпати відобється,

Згомонить степами,

України слава стане

Поміж народами.

Душу тіло . . .

­З наших предків кожу дерли.

На паль їх вбивали,

А таки нас не пожерли

Вороги зухвалі.'

­Плила кровця, червонила

Степи і могили —

Наші груди запалила

Огнем волі й сили.

Душу тіло . . .

­Що козацтву не удалось —

Те нам довершити,

Ворогів десь тільки взялось —

Треба їх провчити!

­Рідний краю, Україно,

Благослови діти,

Йдем за Тебе, за Єдину

Боротись, терпіти.

Душу тіло . . .

 

 

СІЧОВИЙ СПІВАНИК

ЗІБРАВ

­ДОКТОР КИРИЛО ТРИЛЬОВСЬКИЙ

ВІДЕНЬ 192 1 РОКУ.

­ДРУКОВАНО В ДРУКАРНИ „АДРІЯ*

НАКЛАДОМ ДР. КИРИЛА ТРИЛЬОВСЬКОГО.

 

Я обіцяв написати, як пройшли збори так от. Нічого особливого не було, зігнали народ, спочатку чемно послухали що він «зробить» і що вже зробив. Розповів де працював чим займався, як заробив гроші на свій бізнес. Головні питання були залишені на закінчення. Так от дійшли до «болючих» питань, мої сподівання, що народ почне питати з папірця не справдились точніше не зовсім. Просто і розмова велась не так, як сподівалось наше керівництво. Було трохи дискусій по суті і вставити окремі заготовлені питання важкувато було дехто намагався і виходила якась каша. Але в загальному стало зрозуміло, що можна нашим народом маніпулювати на жаль піддаються. Був момент коли однин з наших керівників намагався змінити хід розмови або пришвидшити закінчення деяких небажаних питань але це йому не вдавалось «кандидат» на так провокації не піддавався. Так ось такі то справи намагаються нами все ж керувати що, як, коли і кого треба питати.

Будемо сподіватись, що є ще кому край боронити і в потрібний момент вони не злякаються, а почнуть діяти.

 

 

Виходить ми таки "безмозглі примітивні організми" людьми нас назвати важко. Я щомусь собі думав, що у нас так не роблять у нас усе має бути чесно поки безпосередньо з цим не зіткнувся. Сьогодні вийшов на роботу мені  повідомили, що відбудеться зустріч з однми з кандидатів на посаду міського голови і що всі мають обов’язково бути присутні,крім того щей мають усі задавати питання заздалегідь підготовлені андміністрацією фірми. Сказати чесно спочатку було смішно, а потім подумав невже ми знову вертаємось до тих часів коли тобі вказували, що як і коли ти маєш робити. Знаю такі технології використовують просто особисто зусітрчаюсь вперше. Цікаво, як усе буде виглядати на самих зборах, чи можна хоч когось вважати свідомою людиною. Це абсурд якщо народ піддається на такі речі тут в Галичині то кращого життя ми не будем бачити ще довго.

            Після зборів напишу як усе проходило.

Недавно спробува перейти на ХБ з допомогою google.com.ua і був засмучений. Там видало що сайт містить шкідлливе програмне забезпечення. Тобто ХБ потрапив в чоний список google, а це мене сильно вразило. Було приємно знаходити посилання у пошуку з ХБ, а тепер...

Можливо адміністрація якось спробує випрвити.

 

ШАНОВНІ МЕШКАНЦІ!

 

У дворі вашого будинку планується провести плановий капітальний ремонт тепломережі.

У зв'язку з цим ДМП «Теплокомуненерго» заздалегідь приносить свої вибачення за заподіяні незручності, а також за:

# Розвалений асфальт;

# Не огороджені канави на дитячому майданчику та навколо магазину

<Продукти>;

# Тривала відсутність гарячої води;

# Цілодобовий гуркіт і мат;

# Затоплені підвали та згорілу трансформаторну будку;

# Уламки бетонних плит та обрізки сталевих труб;

# Повалений бульдозером кіоск <Преса>;

# Спиляні через виробничу необхідність дерева в радіусі

1700м.;

# Помилкову прокладку труби стічної каналізації крізь шостий

поверх будинку номер 5;

# Підключення промислового обладнання до електролічильники

пенсіонера Кукушкіна;

# Падіння кисневого балона з даху будинку номер 7 на балкони з 9

по 2 поверхів будинку номер 9;

# Мимовільне занурення будівлі дитячої бібліотеки до рівня метро;

# Підключення фекальної каналізації будинку номер 3 до газопроводу високого тиску;

# Споруду будівельної побутовки на даху чийогось гаража;

# Забивання палі в бензосховища АЗС-11;

# Тріщину в фундаменті будинків 6/корп. 1 і 6/корп. 2 (колишній будинок 6);

# Збір коштів з мешканців району на реконструкцію підйомного крана

першої половини ХIХ століття;

# Обнесення парканом і охорону собаками і п'яним Василичем території будівництва, включаючи станцію автобусну зупинку;

# Хай допоможе вам Бог!

 

            Адміністрація ДМП «Теплокомуненерго»

 

З голови не йде думка, «Як так можна жити?». Кожного разу коли ми із спільнотою св. Егідія, прходимо вулицями міста роздаючи бутерброди бездомним і бідним то кожного разу виникає питання, як вони так живуть. Не всі звичайно бо є люди яким справді немає де жити, немає рідних, які про них можуть потурбуватись але є і навпаки котрі мають де жити отримують пенсію мають родичів, що готові допомготи, а вони все одно сидять на вулиці, жебракують. У моїй голові не знаходиться відповіді на це запитання. Невже легше сидіти на холоді, голодному, з болячками, знаючи що тебе в любий момент може побити наша доблесна міліція. Тяжко уявити, як їм доводиться терпіти, мені невідома та сила, яка тримає цих людей на вулиці. При розмові з ними вони тобі обіцяють вже завтра поїду до дому, на наступний раз приходиш, а вони знову сидять, голодні із обпаленими від сонця облччями, руками, невже їм так добре ??? Тоді чому кожен раз при зусрічі просять: допоможіть нам, нам треб ліки, одяг і т.д. Вони знають, що ми не всилах їх утримувати у нас в спільноті здебільшого студенти, тай ті хто працюють не всилах бо  з теперішніми зарплатами не дуже є чим допомагати.  Дивно виглядає усе це.

            Як на вашу думку чому так ???

 

 

  - про спільноту св. Егідія     http://www.santegidio.net/ua/contatto/cosa_e_5.html

Ну і жара в мене на роботі вирубився ноутбук думав взагалі хана, а як люди мають працювати???

Зате тепер пре потужна чорна хмара, певно буде дощ. А я планував після роботи на річку ((((

 

Шукаємо людей доброї волі для внесків у фонд фестивалю християнського міста "Вгору Серця".

Р/Р 26007014617 МФО 336161 "КРЕДОБАНК"

 

 

Фестиваль Христового міста «Вгору серця»

18 квітня - 6 травня 2010 року

 

 

Мюзикл «А над нашою вірою – Вічність…»

18 квітня 15 год. Облмуздрамтеатр.

Постановку створено молодими людьми, які прославляють Бога по-своєму – так, як уміють. В Івано-Франківську мюзикл на християнську тематику відбудеться вперше. Показ відбудеться 18 квітня в Облмуздрамтеатрі.

 

 

Фотовиставка «Франківськ – Христове місто: бути вільним у своєму місті»

27 квітня по 7 травня.

Минулого року роботи переможців фотовиставки були представлені на біг-бордах Івано-Франківська. Попередня виставка зібрала близько 100 робіт, цієї весни очікується значно більше емоційних фото. Господарем світлин буде КМЦ «Є». Триватиме експозиція з 27 квітня по 7 травня.

 

 

Журнал «Вгору серця – 2010»

Паралельно із виставкою фотографій відбуватиметься показ тематичного короткометражного відео і презентація другого номера фестивального журналу «Вгору серця – 2010». Автори статей – відомі і невідомі франківчани та прихильники міста.

Відкриття виставки та презентація журналу відбудеться 27 квітня о 15 годині у КМЦ «Є».

 

 

Вистава «Човен без рибалки»

4 травня 19.00 в приміщенні обласної філармонії.

Молодь Воплоченого Слова (МВС) – греко-католицька спільнота – творці аматорського театру, який має великий успіх завдяки постановці вистави «Владика Андрей». Цього року МВС презентує виставу «Човен без рибалки» (автор – Аліхандро Касона)

 

 

Біблійна школа Тараса Барщевського

Одноденні реколекції – молитовне читання Святого Письма проходитимуть у Церкві Христа-Царя (Майзлі). Учасниками можуть бути всі бажаючі, незалежно від віку та віросповідання.

Тарас Барщевський – провідний український бібліст, співавтор оновленого перекладу Святого Письма (актуалізація перекладу І.Хоменка), координатор вечірньої богословської школи катехитично-педадогічного інституту в УКУ, автор біблійного семінару «Тлумачення Святого Письма у церкві та літургійне проголошення Божого Слова».

 

 

Розпис бетонної стіни «Ісус благословляє подорожніх»

кінець квітня початок травня

На території заводу «Автоливмаш» відбуватиметься розпис стіни площею 400 мІ. На бетонному мурі зображуватимуть Ісуса, що благословляє подорожніх словами «Бо ангелам своїм Він повелить про тебе, щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах» (Пс.91, 11). Стіну розписуватимуть місцеві художники.

 

 

«Пласт» забавлятиме 6 травня з 13 до 01 год

Івано-Франківські скаути – співорганізатори фестивалю – влаштують пластові розваги та арт-майстерні (пляш-арт, мотанки тощо) під час роботи Великої сцени (концертна програма). Поруч облаштують наметове містечко, переправу через озеро, проведуть фото-квест плюс «бардівська» ватра до ночі.

 

 

Концерт. Велика сцена(площа біля міського озера).

6 травня 18 год.

Велика сцена – це місце творення нового мистецтва у Христі.

Найбільше досягнення кількарічної роботи Великої сцени – активізація до участі у фестивалі відомих місцевих музикантів – учасники гуртів «Гринджоли», «Хвилю Тримай» та «Перкалаба». Особливі враження очікуються від дітей з гурту «Ковчег Ноя» (Вінниця). Християнський гурт «Кана» (Київ) та греко-католицька спільнота «Як Марія» (Івано-Франківськ) теж готують нові музичні програми. Театр пластичного мистецтва БетЕл (Тернопіль) та група пантоміми спільноти «Як Марія» (Івано-Франківськ) здивують учасників фесту своїм вмінням.

 

 

http://vgorucersja.livejournal.com/

Отож запрошую всіх бажаючих на фестиваль - будемо фестивалити разом !

P.S. Минулого року було дуже весело !!!

 

 

Оскільки мені дуже сильно надоїла моя теперішня робота, а ще після скорочення персоналу роботу прийдеться робити за двох і то ударними темпами, то я почав пошуки нової роботи. Надіюсь на іншій роботі буду хоча б робити одною конкретною роботою надоїло бути усім і нічим.

Як думаєте, який шанс в даний час знайти нову роботу ???